Омелян Партицький

Жидачівська центральна районна бібліотека для дорослих

Серія „ Пізнай свій край”

 

Омелян Партицький – славний син Тейсарова”

/ Бібліографічний покажчик /

2010

Бібліографічний покажчик „Омелян Партицький” – славний син Тейсарівської землі” адресований для тих, хто бажає ближче познайомитися з життям О.Партицького, його внеском у національно – просвітницьке пробудження Галичини., розрахований на освітян, просвітян, краєзнавців. Зацікавить користувачів будь – якого віку. Послужить справі виховання національної свідомості, почуття патріотизму і відданості рідному краю

Посібник складається з таких розділів :

Передмова

1. Яким був рід Партицький? Звідки бере він початок?

2. Омелян Партицький - визначний краянин / бібліографічна розвідка /.

3. Багатогранна спадщина Партицького.

діяльність Партицького як мовознавця;

педагогічна діяльність;

наукова діяльність;

Партицький як етнограф;

редакторська та видавнича діяльність;

Партицький як поет;

активний громадський діяч.

4. Партицький та І. Я. Франко.

5. Вшанування пам’яті Партицького.

Укладач : Корнецька Г.

Редактор : Мадараш М.

 

Вступ

Хто хоче поета розуміти.

Мусить його країну пізнати

/ Гете /

Омелян Партицький . Весь свій непересічний талант він присвятив українському народу. Чи не звідти багатогранність його творчих інтересів. Історик , поет, мовознавець, вчений , педагог, видавець, організатор культурних заходів, нарешті меценат: зі своєї скромної платні підтримав не одну талановиту людину.

Доля відміряла йому небагато, але й за цей короткий час він залишив глибокий слід в історії української культури.

„ Омелян Партицький - професор учительської семінарії у Львові, член – засновник й почесний член товариства „Просвіта”, товариства імені Шевченка, високо заслужений діяч на ниві руської літератури і в національному житті, чоловік чесного характеру, патріот – взагалі один із найкращих синів України – Руси, проживши 55 років – із них більше 30 років в щирій праці для праці рускої”, - писала газета „ Діло” за 1895 рік.

Життя Омеляна Партицького, віддане на вівтар Вітчизни, осяватиме шлях наступним поколінням. У цьому переконує значна за обсягом спадщина, яка потребує і чекає об’єктивного висвітлення.

Для тих хто бажає ближче познайомитись з життям Омеляна Партицького пропонуємо даний покажчик.

 

1.Яким був рід Партицьких? Звідки бере початок?

 

Відповідь на ці запитання дає сам Омелян Партицький в чорновому автографів, який містить в собі лише початок біографічних відомостей. Так ось у ньому майбутній мовознавець пише, що йог дід був родом із Кам’янця - Подільського. Прожив дід Омеляна недовге життя, залишивши після своєї смерті шестеро дітей. Його дружина, не маючи можливості виховувати і поставити на ноги всіх дітей, у 1970 році відвезла трьох молодших синів до свого родича, тодішнього віце – ректора Львівської семінарії отця Голдаєвича. Він і взяв сиріт під опіку, , стараючись, щоб вони стали священиками. Але із них трьох , як пише Омелян Партицький , тільки його батько став священиком, а двох інших дітей дідуся Омеля спіткала зовсім інша доля. Один із них страшно засумував за родиною і повернувся. Другий брат батька Партицького був надзвичайно здібним і обдарованим хлопцем, але, перебуваючи у Львові, попав під вплив ордену кармелітів, змінив свій обряд і вступив до цього ордену. Тільки батько Омеляна Партицького з успіхом закінчив семінарію і став священиком. Працював він спочатку парохом в Золочівському повіті, проводив серед селян велику культурно – просвітницьку роботу. У 1825 році батько змушений був покинути Золочівщину і відправитися у село Тейсарів, тому що отримав парафію. У цьому селі Йосип Партицький був з 1825 по 1879 рік. Похований у селі Тейсарова. Зберігся і дійшов до наших днів надмогильний пам’ятник, встановлений на могилі Йосипа Партицького.

Костик М. Омелян Партицький – славний син Тейсарівської землі [Текст] // М. Костик – Жидачів, 1993. – С. 5-6.

 

2.Омелян Партицький – визначний краянин / біографічна розвідка /

Народився О. О. Партицький 28 травня 1840 року у с. Тейсарова Жидачівського району у сім’ї священика Йосипа Партицького, який був на парафії у селі Тейсарова з 1825 по 1879 рік. Дуже рано Омелян покинув батьківську хату. Початкову освіту здобув у м. Стрию. А потім вчився в Бернардинській гімназії, пізніше – у Львівському університеті, який закінчив у 1863 році. Іспити склав на відмінно. Одержав відразу три дипломи : етнографа, історика, педагога і мовознавця української літератури. Після закінчення Львівського університету і до кінця свого життя Омелян Партицький працює вчителем у гімназіях і семінаріях , спочатку в м. Чернівцях, потім у Тернополі, а останні роки у місті Львові.

В останні роки, щоб покращити здоров’я Омелян їде на лікування в м. Одесу, відпочиває на Карлобаді.

21 січня 1895 року Омелян Партицький раптово помер.

Для детальнішого ознайомлення з біографією Омеляна Партицького допоможе рекомендована література :

Голяк В. О. Омеля Партицький – наш визначний краянин [Текст] / В. О. Голяк // Новий час. – 1995. – 1 лют.

Дармохвал Й. Могили наших предків забути не можна [ Текст] / Й. Дармохвал // Новий час. – 1992. – 14 бер.

Костик М. Омелян Партицький - славний син Тейсарівської землі [Текст] / М. Костик . – Жидачів,1993. – С. 5-6.

Партицький Омелян Осипович [Текст] // УРЕ. – 1992. Т. 8. – С. 194.

 

3.Багатогранна спадщина Партицького

Життя і творчість О. Й. Партицького було наповнене багатогалузевою продуктивною працею. Педагогіка, українська філологія, історія, етнографія, видавнича справа, журналістика та громадська діяльність – ось грані кипучого життя нашого краянина. У розвиток кожної із цих галузей знань він вніс помітний вклад.

Діяльність Партицького як мовознавця

Дуже важливо роботою мовознавця О. Партицького, яку він почав іще в семінарії, є редакція німецько – руского словника, завдяки Партицькому перша частина словника вийшла з друку в Тернополі в 1866 році, друга частина – у квітні 1867 року.

З праць , що стосувалися літературних питань, найкращою є його” Провідні ідеї в письмах Тараса Шевченка”, „Темні місця в „Слово о полку Ігоревім”. У 1884 році Омелян Партицький видав” Слово о полку Ігоревім” разом із перекладом і статтю про староруский акцент і ритміку „ Слова...”, а також в 1883 році літературознавець Партицький написав і надрукував в „Зорі” статтю „ Хто був автором „Слова о полку Ігоревім”. Також в „Шкільній газеті” в 1877 році помістив він огляд творів Марка Вовчка і погляд на письма Юрія Федьковича.

Педагогічна діяльність

З 1875 – 1879 року О. Партицький надрукував цілий ряд статей про виховання: „Гадки про виховання домашнє” (1977), „Листи о вихованню”(1879), працював в комісії по виданню шкільних книжок.

Видав дуже гарно укладені читанки для народних шкіл, працював над граматикою: „Руска читанка для нижчих кляс середніх шкіл” (1871), „Руский буквар для шкіл людових” (1876),”Руска читанка для третьої кляси шкіл народних”(1878), „Граматика руского язика для ужитку в школах людових”(1880 ) та ін. Саме це видання граматики з точки зору методики вважалося одним із найкращих видань граматик рускої мови того часу.

Наукова діяльність

Наукова діяльність Омеляна Партицького почалася іще під час навчання на філософському факультеті Львівського університету. У 1863 році у літературному збірнику ”Галичанин” Партицький написав народною мовою „Червона Русь в часах передісторичних, У цьому літературному збірнику опублікував статтю про походження Русі, надрукував тут же і дві поезії, які підписав О. П. Рафалович. Саме ці дві статті започаткували працю історика Омеляна Партицького над історією Русі, над якими він працював наполегливо і як результат його натхненної праці в 1894 році друком вийшла величезна студія „Старинна історія Галичини” та в 1888 році друга історична праця Омеляна Партицького

„Скандинавщина” в дані Русі”.

Книжку свою Омелян Партицький поділив на 12 розділів. Сучасне наукове прочитання книжки за фактичним змістом цих розділів виглядало б так:

1. Етимологічний аналіз відомих з історичних джерел ІХ-ХІІ ст. «руских» власних імен людей (антропонімів — розд. 1, 2, 3). божеств (теонімів — розд. 11), назв народів (етнонімів — розд. 1, 12), назв географічних об’єктів (топонімів — розд. 5). Разом понад 110 сторінок.

2. Порівняльно-історичний аналіз слов’янського та германського пластів у «рускому» праві (розд. 10), міфології та легендах (розд. II, 2).Разом понад 20 сторінок. Тут же можна врахувати й полемічні матеріали праці — близько 30 сторінок.3. Обґрунтовані, виважені авторові висновки про германське походження («скандинавщину») давньої Русі X ст. та про пізніше розчинення цієї «скандинавщини» за декілька поколінь у слов’янському мовноетнічному середовищі. Разом близько 40 сторінок. Найбільший подив — \ повагу до автора — викликає при цьому те, що він понад 100 років тому осягнув, передхопив той рівень розуміння вивченої проблеми, який став загальновизнаним лише в науці нашого часу.

Партицький як етнограф

Займався Омелян Партицький й етнографією. Ще живучи у рідному селі, приїжджаючи на вакації, він збирає етнографічні матеріали, які потім помістив в „ Правді” за 1968 рік : „З уст народна : гагілки, коляди”, а в „Газеті шкільній” за 1877 рік помістив такі праці : „Заговори у Русиків”, „Рахманьский Великдень” та ін.

Редакторська та видавнича робота

Не можна не обминути увагою редакторську діяльність О. Партицького в журналі „Зоря” ( 1880 – 1885 рр.), співробітництво в „Правді” (1868 – 1869 ), заснував і редагував „ Газету шкільну”, заснував гумористичну газету „ Зеркало”, деякий час брав участь у „Львівській основі”. Саме в „Зорі” редактор Омелян Партицький розпочав друкувати ряд праць з літературного та історичного минулого нашого народу.

Партицький як поет

Як поет Омелян Партицький видав в 1873 році першу частину збірки своїх поезій під назвою „ Поезії Омеляна Партицького”. Поет Омелян Партицький не цурався до самої смерті не цурався віршування і ще в 80-х роках, у виданій ним „Зорі”, друкував свої вірші під псевдонімом Ом. Один. У цю книгу автор помістив такі поезії : „ До Руси”, „мій сусід”, „Талан”, „Батькови на Різдво”, „ Знайдена доля”, „З неба”, „Пісня Тараса”, „Моя пісня” та ін.

 

Активний громадський діяч

Партицький О. Й. – Активний громадський діяч Галичини. Віддав багато сил і енергії для національного відродження у свідомості та поведінці народу галицького краю. Сповідуючи ідеї партії „народовців” був одним із засновників і почесним членом культурно – освітньої організації „Просвіта”, заступником голови першого головного відділу товариства , а в 1874 році виконував його обов’язки. Другого лютого 1875 року Омелян Партицький був делегатом від головного, виділу на заснуванні першої філії „Просвіта” в селі Бортниках Бібрецького повіту (нині Жидачівського району)

Коваль С. Великий син великого народу [Текст] | / С, Коваль // Новий час. - 1995. – 15 лют.

Коваль С. Воістину славне ім’я твоє [Текст] / С. Коваль // Новий час. - 1995. – 17 бер.

Костик М. Омелян Партицький - славний син Тейсарівської землі [Текст] / М. Костик. – Жидачів, 1993.- С. 12-15.

Костик М. Славний син Тейсарова [Текст] / М. Костик // Новий час. - 1993. – 22 трав.

Партицький О. До Руси [Текст]: вірш / Омелян Партицький // Із збірки поезії О.Партицького. Ч. 1. – Львів, 1873.

Партицький О. Різдвяні свята [ Текст] : вірш / Омелян Партицький // Із поезії О. Партицького. Ч.1.- Львів, 1873..

Партицький О. Святий вечір [Текст] |/ Омелян Партицький // Франківець. - 1994.- № 6-7.

Партицький О. Скандинавщина в Давній Русі [Текст] / Омелян Партицький. – Львів, 1987.

Партицький О. Старинна історія Галичини [Текст]/ Омелян Партицький .- Правда, 1868.

Провідні ідеї Тараса Шевченка (за Омеляном Партицьким ) [Текст] . – Жидачів, 1996.- 79с.

Редактор „Зорі” О. Партицький [Текст] : витяг з книги Р. Горака „Загублені на Журавенщини” // Новий час. – 2006. – 9 вер.

Точ Я. У великого українського сина – достойні спадкоємці [Текст] / Я. Точ // Новий час. – 2000.- 22 черв.

Турченяк М. Чого вартує Шевченко як поет народний і провідні ідеї з поезії Т. Шевченка за О. Партицьким / М. Турченяк // Новий час. – 2000. – 24 черв.

 

4. Омелян Партицький та І. Я. Франко

Вперше ім”я Омеляна Партицького в епістолярній спадщині Івана Франка згадується у листі 2 січня 1879 року до його тодішньої нареченої Ольги Рошкевич. Франкові – двадцять три роки, а Партицькому – тридцять дев’ять, його заслуги вже тоді були гідно оцінені громадянством. Партицький бачив світ інакше , ніж молодий Франко. Стосунки між ними були непростими.

Відповідний пошанівок до творчості та діяльності Омеляна Партицького виявив І. Я. Франко особливо по його смерті, коли став брак подібних патріотів.

Саме як склалися взаємовідносини цих двох відомих для світу людей допоможе дана література:

Редактор „Зорі” Омелян Партицький [Текст] // Горак Р. Загублені на Журавенщині. – Львів : Каменяр,2005. – С. 217 – 241.

 

5. Вшанування пам’яті О. Партицького

Ще в лютого 1995 році, відзначаючи100- річчя від дня народження Партицького, відбулася наукова конференція у Львові, після якої учасники конференції відправились до Жидачева, а згодом до села Тейсарова, де народився і провів дитинство Омелян Партицький.

А вже 11 червня 1995 року тут відбулася знаменита подія – відкриття першого в Україні пам’ятника письменнику і культурно – громадському діячеві, вихідцю з Тейсарова О. Партицькому.

Цього року, святкуючи 170-річчя від дня народження видатного земляка 4 травня в с. Тейсарова за участю працівників культури відбудеться семінар, де ще раз згадають для молодого покоління про здобутки творчості О. Партицького.

Коваль С. Воістину славне ім”я твоє [ Текст] : в с. Тейсарова відкрито пам’ятник О. Партицькому / С. Коваль /\ Новий час. – 1995. – 17 черв.

Ольшанецький І. Кілька думок з приводу ювілею [Текст] : до 160- річчя від дня народження О. Й. Партицького / І. Ольшанецький // Новий час. – 2000. – 24 черв.

Пастух Р. О. Партицький повернувся в рідний Тейсарів [ Текст] / Р. Пастух // За вільну Україну. – 1995. – 17 черв.

Тейсарів славить земляка [Текст] // Новий час. – 1993. – 23 черв.

Зміст

Передмова

1.Яким був рід Партицький? Звідки бере він початок?

2.Омелян Партицький - визначний краянин

/ бібліографічна розвідка /.

3.Багатогранна спадщина Партицького.

діяльність Партицького як мовознавця;

педагогічна діяльність;

наукова діяльність;

Партицький як етнограф;

редакторська та видавнича діяльність;

Партицький як поет;

Активний громадський діяч.

4.Партицький та І. Я. Франко.

5.Вшанування пам’яті Партицького.

 

 

 

 

Новая секция