Олег Білоус – простий хлопець 25 років. Народився в селі Туради Жидачівського району.

Писав давно для себе, друзів. Відкрився перед такими ж самими як він щиро і радо. Одружений.

 

 

***

Я цілував тебе

Я голубив твої пелюстки

Та обняти тебе

Не давали твої колючки.

І я вколовся прямо в серце

І тоді стало все чомусь не так

А!!! Це я пробудився

Але тебе коло себе не побачив

Я забув про сон

Зразу ж через кілька хвилин

І я почав жити

Отим життям нудним

Та одного разу я дівчину зустрів

І в серці заколола якась скалка

І я про сон згадав

А тою ж квіткою була ти!

31.06.2001 р.

 

 

З ТОБОЮ АБО ПРОСТО БЕЗ ТЕБЕ

 

З ким тобі бути не вирішувати мені

Але навіщо давати надії

Навіщо кажеш :”Любий, привіт!”

Навіщо нищиш свої мрії

Дзвониш, чи пишеш есемеску

Серце загоряється, я щасливий, я радий.

Та потім бачу в друга фотку,

Де ти, а на звороті напис:

„Як серце забуде,

Хай очі згадають”.

І він теж щасливий

Думає, що його кохають

Тепер ми уже обоє

Чекаєм на тебе, на твоє кохання

А скільки нас таких є?

Останнє буде моє запитання

Ти скоро приїдеш я знаю

Але з ким ти будеш вирішуй сама

З ким постелиш стежину життя?

Я більше не буду просити

Не буду просити любові

Остається лиш один крок зробити

З тобою, або просто без тебе

28.09.2006р.

 

Коли ?

Коли спокійний не тривожний день

Ти проведеш зі мною

Коли ти болів тіла м”язів напружень

Легко знімеш рукою

Коли будеш цілувати мене

Нестримно чекаючи збуджень

Коли сну про кохання наше палке

Ніколи не буде закінчень

Коли весна прийде в наш світ

І не буде змінюватись іншою порою

Коли непорозумінь сварок слід

Буде змито рікою

Коли наші почуття з”єднається в одне

І виникне нестримне бажання

Коли ти тихо спитаєш мене

Що таке любов – кохання

Коли подих мій зустрінеться з твоїм

І живитися ним буде вічно

Коли ти зробиш наше кохання сильним

І почуття пошлеш мені взаємно

Коли ти забудеш його на завжди

Не зробиш мені більше болю

Коли в нашім світі будемо лиш ми

В світі сповитого любов”ю.

 

Кохання це довга дорога

Ходи – зі мною пройдись

Одна лиш тут пересторога

В почуттях кохана не заблудись.

 

Сон – притча.

My lenutibul roze

Листочки троянд нагадують руки твої,

Тебе я бачив трояндою в вісні,

Ласкаво сонце світило на тебе,

А я,...я боявся зірвати тебе.

Я не зірвав твоєї красоти ,

Я помилувався і пішов далі,

А коли вмирав від самоти,

Приходив до тебе і дивився на зорі.

Одного разу я прийшов...

...І застав одні зорі ,

Тебе хлопчисько якийсь зірвав,

І подарував своєму другові.

Той зразу поставив тебе в вазу

Налив туди води

І більше до тебе не підходив ні разу

А ти вмирала від душноти.

І ти випила всю воду

І пил сів на тебе товстим шаром

Ти кричала - Я сохну,

Горю страшним огнем.

Та він тебе не чув

Він уже мав іншу квітку

Тебе на двір шпурнув

Відламавши від тебе гілку.

Я знайшов тебе

До себе приголубив

І до рідної домівки приніс тебе

Запхав легенько в землю і нею обгорнув.

За тиждень ти пустила листочки,

Відновилася врода твоя

Тебе цілували сонячні зайчики

А я підливав тебе слізьми.

Наступила зима кучерява ,

Всипали білі сніги

На річці вкрилась крига золотава

І вітри тебе снігом замели.

Нас розлучили сніги

Я не міг до тебе прийти

А були сильні морози

І я переживав як під снігом ти.

Ти спала тихим сном

Бо сніг тебе грів

А над тим теплом

Мороз тріскотів.

Я чекав весни,

Поки ти спала солодким сном

Я хотів щоб були разом ми

І хай не сніг ,а сонце тебе зігрівало теплом.

Ось прийшла весна

Пустила листочки ти

А такий колір квітки мала тільки ти одна

І лиш над тобою співали пташки.