Поетична світлиця

Поезія – це завжди неповторність ,

якийсь безсмертний дотик до душі”

 

Ведуча 1. Знаєте давньогрецьку легенду про гору Парнас? Там щовесни танцювали сестри Бога мистецтв – Аполлона. Кожна з муз була покровителькою якогось із мистецтв. Звичайно ви чули вислів „зійти на Парнас”. Це означає дорівнятися талантом до муз Аполлона. Якось музи співали так гарно, що вся природа застигла від зачарування, а гора Гелікон почала рости і доросла до неба. Тоді олімпійські боги наказали крилатому коневі Пегасу повернути гору на місце. Кінь ударив гору копитом і втоптав її в землю. На місці удару забило джерело. Його чудодійна вода надавала поетам натхнення і наснаги.

Ведуча 2. Мабуть, кожному з нас доводилося переживати потрясіння від поетичних рядків. А якщо ви не звідали цього відчуття, то ми раді вітати Вас у нашій поетичній вітлиці. Запрошуємо Вас до щирої душевної розмови, в поетичний світ. Відкрийте дорогу до храму своєї душі. Адже коли віддаєш його частинку, він міцнішає, збагачується, виблискуючи золотими куполами доброти. Сьогодні у нас в гостях люди творчого обдарування: наші читачі, друзі /знайомі/, люди, чия доля хоч трохи, але пов’язана з поезією. Вони пишуть для себе, для своїх близьких, колег, за покликом душі.

Ведуча 1: Страшні слова , коли вони мовчать ,

Коли вони зненацька причаїлись ,

Коли не знаєш з чого їх почать ,

Бо всі слова були уже чиїмись .

Хтось ними марив , мучився ,болів ,

Із них почав і ними і завершив.

Людей мільярди і мільярди слів ,

А ти ж їх маєш вимовити вперше!

Ведуча 2: Все повторялось :і краса ,й потворність ,

Усе було :асфальти й спориші ,

Поезія – це завжди неповторність ,

Якийсь безсмертний дотик до душі.

Ведуча 1 Поезія – звучання душі, адже душа не буває німою! Поезія пробуджує смуток чи радість, заспокоює або викликає біль. Часом захоплення поезією стає змістом життя…

/Л.Костенко „Доля”./ читець

Ведуча 2 . Велика сила поезії…Вона не дає нам права мислити мізерно. З її життєдайного джерела п’ють спраглими устами мільйони, щоб усвідомити: ми частка безкрайого Всесвіту з його тривогами й радощами, слізьми й усмішками. А що ж стає джерелом творчої наснаги поета? Я думаю, що про це ми можемо запитати Наталії Тріщ . Її поезія уже давно відома широкому загалу, поціновувачів краси мовної.

Наталя, Вам слово!

Виступи поетів аматорів :

Губіна Оксана , Щигель Руслана, Рожанська Ірина - учні старшокласники

Корпусенко Світлана Іванівна - пенсіонер , та в душі вічно молода

Ведуча 2. Вплив поезії на людину неможливо передати словами. Вона – віддзеркалення розмаїтого духовного світу. Відчуття слова притаманне людям різного віку, статусу, зайнятості. Сьогодні у нас в гостях всім нам відома людина, наш читач шанувальник слова Ярослав Григорович Гаврильчук. Вам слово .

Ведуча 2 Ми не завжди маємо сміливість висловити вголос викладені в поетичний рядок глибокі поривання душі. ...Може мрійливі...Може колись пережиті...Може випадково навіяні настроєм...

Ведуча 1. Очима ти сказав мені : люблю.

Душа складала свій тяжкий екзамен.

Мов тихий дзвін гірського кришталю,

Несказане лишилось несказаним.

Ведуча 2. Я не покличу щастя не моє.

Луна луни туди не долітає.

Я думаю про Вас. Я знаю що Ви є.

Моя душа й від цього вже світає.

Ведуча 1. Сьогодні зібралось таке коло людей, які зрозуміють окремо взяту жінку і окремо взятого чоловіка , відчуття котрих якимось чином перегукуються , хоч реально вони кожен йде своєю дорогою. Випадково склався такий дует у нашому товаристві ...

Віктор Татарин та Леся Басник.

(діалог – роздум про кохання )

Ведуча 2 Шановні друзі! Кожен з нас торкнувся струни поезії. Ви почули вірші, які написали люди різного життєвого досвіду.Але їх поезії об’єднало прагнення висловити власну душу, передати красу поетичного слова.

Ведуча.2 Завершується наше спілкування, де панувала доброзичлива аура, хороший настрій, позитивні емоції. Про щось ви дізналися, чимось поділилися, і сповнилися бажанням писати нові вірші, щоб ми могли знову зустрітись і мали що сказати один одному. На закінчення хочу подякувати всім гостям і присутнім за щиру душевну розмову і побажати творчих успіхів і наснаги, нових мистецьких звершень. А вам читачам ніколи не розлучатися з неповторною, мудрою і пристрасною поезією.